Від тебе лише фотографія на пам'ять ...

Часто дуже на неї дивлюся, Знаєш тато ... мені шалено шкода, Що тебе побачити не можу ... Ти пішов, так рано, без прощань, Не залишив в пам'яті свій слід ... І жила я довго ... в очікуванні ... Раптом прийдеш, раптово на обід. Для тебе малюнки малювала, І просила бога - передати, Кожен новий рік, я лише хотіла Щоб тато зміг мене обійняти ... Роки йшли, дорослішаючи усвідомила, Що від туди не повернутися знову ... Знаєш тато ... заздрістю страждала ... Коли дивилася на чужих батьків. Від образи серце розривалося, Ніяк мені не хотілося приймати, Що у інших є вдома тато ... А у мене він десь в хмарах ... Мені на пам'ять лише залишилося фото, Ти такий молодий і собою гарний, Знаєш тато ... ми з тобою схожі, І характер кажуть - що теж твій! Шкода, що так доля розпорядилася ... Слово "тато" я зберігаю в душі, Мені дізнатися тебе - не вийшло, Але любов до тебе живе в мені ...